https://content.e-schools.info/nvkhizha/library/НАКАЗ__1_клас_2020-2020 н. р.Документ_Microsoft_Office_Word_3.docx

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ЗАХОДИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ НУШ

«Нова українська школа»: план реформ

Кабінетом Міністрів затверджений план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Документом передбачена реалізація заходів у 23 напрямах, які мають здійснюватись різними інституціями, що є відповідальними за реалізацію державної політики у сфері освіти.

Зокрема, план передбачає розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та нових типових освітніх програм, запровадження навчальних програм на основі нового державного стандарту початкової освіти.

Також планується розробити нові професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, шкільного вчителя-предметника та керівника школи.

Планом передбачені заходи із зменшення бюрократичного навантаження на школу, створення системи моніторингу якості середньої освіти, удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти тощо.

ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження
Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

1) Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
2) Державного стандарту базової середньої освіти. (II квартал 2019 р.);
3) Державного стандарту профільної середньої освіти. (II квартал 2020 р.).

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

1) типові освітні програми початкової освіти. (II квартал 2018 р.);
2) типові освітні програми базової середньої освіти. (III квартал 2019 р.);
3) типові освітні програми профільної середньої освіти. (Грудень 2020 року).

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року. (Протягом 2017—2021 років);
3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року. (Протягом 2018—2021 років).

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл. (Протягом 2018—2022 років);
2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. (Протягом 2018—2020 років);
3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у III кварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року. (Протягом 2018—2020 років).

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи. (Протягом 2017—2021 років);
2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи. (Протягом 2017—2021 років);
3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників. (II квартал 2018 р.);
2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей. (IV квартал 2018 р.);
3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання. (III квартал 2018 року).

7. Розробити:

1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи. (I квартал 2018 р.);
2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи. (III квартал 2018 р.);
3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти. (III квартал 2019 року).

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи. (III квартал 2018 р.);
2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. (III квартал 2019 р.);
3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку. (III квартал 2020 року).

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. (III квартал 2019 р.);
2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв. (Протягом 2019—2020 років).

10. Забезпечити:

1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв. (III квартал 2019 р.);
2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти. (Протягом 2020—2023 років).

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад. (II квартал 2025 р.);
2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації. (Протягом 2018—2019 років);
3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку). (Протягом 2017—2020 років).

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років);
2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (Протягом 2018 року);
2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (IV квартал 2018 року).

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія). (Протягом 2018—2019 років);
2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії. (Протягом 2018—2019 років);
3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності. (III квартал 2019 р.);
4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада). (IV квартал 2018 року).

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти. (III квартал 2018 р.);
2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві. (IV квартал 2018 р.);
3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів. (IV квартал 2018 р.);
4) створення системи освітньої статистики і аналітики. (IV квартал 2018 року).

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти. (Протягом 2020 року);
4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року);
5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти. (Протягом 2022 року);
6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року).

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. (II квартал 2018 р.);
2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. (IV квартал 2019 року).

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи. (III квартал 2018 р.);
2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою. (Протягом 2020 року);
3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти. (Протягом 2023 року);
4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти. (Протягом 2026 року).

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (IV квартал 2018 р.);
2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (Протягом 2019—2020 років).

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету. (Постійно);
2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні. (IV квартал 2018 року).

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. (Протягом 2018 року);
2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. (Грудень 2017 року).

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”. (III квартал 2018 р.);
2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років. (Протягом 2018—2027 років);
3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року. (Протягом 2018—2027 років);
4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. (Протягом 2018 року);
5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях). (III квартал 2018 р.);
6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи. (IV квартал 2018 р.);
7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи. (Протягом 2019—2022 років);
8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи. (Протягом 2022 року).

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях. (II квартал 2018 р.);
2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів. (Протягом 2018 року);
3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання. (Протягом 2018—2020 років)

ПЕРШИЙ ДЗВОНИК

РАНКОВІ КОЛА ТА ІГРИ

МІЙ НАСТРЙ

ТИЖДЕНЬ "ШКОЛА"

ЗУСТРІЧ У СІЛЬСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 100-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

ТИЖДЕНЬ "ДОВКІЛЛЯ"

НАШІ УСПІХИ

ТИЖДЕНЬ ТЕАТРУ

ТИЖДЕНЬ МОДИ

РОБОТА З БАТЬКАМИ

ЗАМОВЛЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ

7 зон оформлення класної кімнати у початковій школі НУШ

Окрім закупівлі самого обладнання нова школа спонукає до системної організації розташування предметів та матеріалів у класі.

Як організувати оформлення класної кімнати у початковій школі так, щоб було комфортно усім?

Запропоноване зонування:

Відкриттів
Новин
Матеріалів
Комунікативна
Тематична
Зона Вчителя
Зона Тиші

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Що там може бути:

Фотоапарат
Розвиваючі ігри (шахи, шашки, пазли-головоломки, тощо)
Маршрутні ігри
Ламінатор
Моделі
Матеріали для творчості
Бібліотечна поличка

Так, наявність речей ще далеко не все. Це не просто зона де вони складуватимуться. Потрібно буде частіше давати дітям різні завдання. Виконуючи їх діти будуть користуватися предметами із куточка.

Почніть з того, що попросіть дітей описати що за річ перед ними, які її складові і для чого вони. Коли виникатимуть питання дайте на них відповідь, а потім проведіть уроки майстер-класи, які нададуть максимальних знань з використання в тій чи іній галузі.

Гарно буде якщо вчителька складе «квест» проект. В якому дитині буде потрібно:

знайти потрібний предмет судячи з опису його застосування

вирішиту ту чи іншу проблему застосувавши лише обмежену кількість

знайти взаємозамінючі предмети

Головне: створення атмосфери, що спонукає до бажання досліджувати.

ЗОНА НОВИН

Тут повинно бути все, що пов’язано з невербальним спілкуванням:

класний куточок
Інформація про дні народження, свята.
Куточок чергових
Списки завдань
Планування шкільного часу
Розклад уроків
Плани позашкільних заходів
Календар
Дошка об’яв
Опитування

З одного боку ви зможете передавати дітям інформацію без наказу. З другого діти самі зможуть ділитися новинами чи виносити теми на обговорювання.

Головна ідея: ви та учні співпрацюєте. Ви спостерігаєте за вмінням малюків самим організовувати управління і роботу колективу, а потім корегуєте і направляєте.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Що там може бути:

Канцелярія (папір, ножиці, ручки, олівці тощо)
Творчі матеріали (фарби, пластелін)
Побутові (рушники, засоби для чистки та дезинфікуючі)
Матеріали для навчання (тубуси, карти, таблиці, дидактичний матеріал, довідник тощо)

По факту це невеличкий склад де розташовані всі матеріали, що необхідні, але не потрібні постійно і чекають свого часу. Користуватися ними зможуть всі.

Чудово буде, якщо учні самі будуть складати списки того, що їм не вистачає.

Головне: регламентація та залучення дітей до організації порядку. Постачання необхідних елементів праці та підтримання системи розташування.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА

Для чого існує:

Колективне розв’язування проблем
Проведення заходів
Обговорення та закріплення пройденого матеріалу
Розмов для підвищення духу та єдності

Трохи спірна зона в плані розташування. Це можуть бути просто здвинені кругом парти посеред зали, посиділки на килимку, окремий куточок. Розмова це те, що нас єднає. Саме тут вчитель буде проводити "ранкове коло". Спочатку вчитель керує процесом, допомагає, надихає. Потім учні самі вирішують проблеми у колі.

Головне: пам’ятайте, що ця зона може стати як колом натхнення та порозуміння, так і перетворитися на справжній ринг.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Що може бути:

Портрети
Тематичні інструменти
Тематичні книги та ігри
Таблиці, стенди та друковані матеріали

Все що стосується теми предмету несемо сюди. Це буде сама цікава стіна. Чудово буде, якщо на ній будуть кармани для змінної інформації. Динаміка – головний елемент зацікавлення. Якщо кожен раз на стіні з’являтиметься щось нове, малюки не ігноруватимуть цей куточок.

Тут прийдуться до статі портрети знаменитих діячів. Не просто поскладайте потрібні речі. Оформіть стіну креативно. Так, щоб реальні елементи та стенди на ній візуально приваблювали. Не просто поличка де можна доторкнутися до предмету, а цікавий факт котрий дитина запам’ятає. Актуально буде виділити якісь ключові фактори предмету, чи вислів, що дасть їм зрозуміти навіщо діти вивчають предмет.

Головне: виділення головних моментів вивчення предмету.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Зона вчителя – не просто стіл посеред кімнати. В першу чергу його розташування повинно бути таким, щоб ви вчитель міг бачити все та слідкувати за кожним куточком.

Але це не все. Вчитель не просто безликий управлінець. Саме дивлячись на ваш стіл діти, батьки, колеги роблять висновки хто перед ними та оцінюють створений комфорт.

Що вас характеризує? Ви відкрита і кожен може підійти до вас із запитанням і отримати відповідь? Поставте на стіл те, що допоможе дітям це зрозуміти. Фотографії, сувеніри, що вам дарували учні,а можливо й вашу улюблену квітку в вазі чи горщику.

Якщо ви хочете, щоб за усмішкою та добротою бачили й ваш професіоналізм. Поставте на стіл нагороду, що отримали за якісь успіхи. Повісте на стіну диплом з курсів підвищення кваліфікації.

Головне: кожна дитина є індивідуальністю і ви теж, покажіть їм приклад того як людина може самовиразитися.

ЗОНА ТИШІ

Примірне обладнання:

Кроватка чи кушетка
Запасна парта
Навушники

Не тільки дорослим, але й дітям потрібен власний простір. Дехто просто не можуть зосередитися коли його постійно оточують інші. Іноді щоб щось обмислити чи просто заспокоїтись нам потрібен невеличкий куточок тиші.

Із шумом все просто. Достатньо надягнути на дитину навушники і вона ізольована. А для усамітнення знадобиться декілька запасних місць.

Іноді треба змінити не лише місце, але й положення. Якщо є можливість, то поставте й пару кроваток, або невеличкий диванчик. Усього15 хвилин в горизонтальній позі можуть наповнити учня новими силами.

Головне: створити атмосферу усамітнення для малюка.

Забута українська школа Сухомлинського. Уявне інтерв’ю з легендарним педагогом

“Інженером можна стати за п’ять років, учитись на людину треба все життя” – автор всім відомої фрази Василь Сухомлинський за своє життя не дав жодного інтерв’ю. Василь Олександрович, засновник новаторської гуманістичної педагогіки, написав понад 600 наукових педагогічних праць, серед яких – “Серце віддаю дітям”, “Сто порад учителеві”, “Як виховати справжню людину”.

Основою концепції Сухомлинського є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний вибір. Ця ідея є особливо актуальною в умовах реформування освіти.

Як відповів би Сухомлинський на сучасні виклики, що стоять перед українською освітою? “Нова українська школа” пошукала відповіді в його педагогічних працях і уявила, яким було б інтерв’ю з ним.

– Як, на вашу думку, людина має зрозуміти, що вона може працювати з дітьми?

Якщо у вас з’явилася мрія працювати з дітьми – перевірте, випробуйте себе. Попросіться побути вихователем групи діточок у молодшому класі. Ось перед вами, до прикладу, сорок малят – з першого погляду вони здадуться вам дуже схожими одне на одного навіть зовнішністю, але вже на третій, четвертий, п’ятий день, після кількох зустрічей з дитячим колективом, після кількох походів у ліс, у поле ви переконаєтеся, що кожна дитина – це цілий світ, неповторний і своєрідний.

Якщо цей світ відкриється перед вами, якщо в кожній дитині ви відчуєте її індивідуальність, якщо у ваше серце постукають радощі й прикрощі кожної дитини й вілгукнуться вашими думками, турботами, тривогами, – сміливо вибирайте своєю професією благородну вчительську працю, ви знайдете в ній радість творчості.

– А якщо перша спроба має не такі позитивні результати – можна забути про роботу з дітьми?

Інколи треба зачекати з рішенням, дати “відстоятися” почуттю. Якщо у вас викликає досаду й серцебиття кожна дитяча витівка, якщо вам здається, що діти вже дійшли краю, що треба робити щось надзвичайне, вживати якихось “пожежних” заходів – сім разів зважте, чи бути вам педагогом. Вам не бути вихователем, якщо у вас будуть нескінченні конфлікти з дітьми. Уміння погасити конфлікт насамперед розумінням того, що ви маєте справу з дитиною, – це вміння виростає з глибокого кореня, який живить педагогічне покликання, з розуміння й відчування того, що дитина – істота, яка повсякчас змінюється.

– Що б ви порадили молодим педагогам, які тільки починають учительську кар’єру?

Якою б кипучою, невгамовною працею не були наповнені роки молодості, у цю пору слід знаходити час для того, щоб збирати педагогічну мудрість. Як би легко не було вам дістати в бібліотеці будь-яку книжку, однаковостворюйте власну бібліотеку. Мої книжки – мої вчителі життя, до них я щодня звертаюся із запитанням “як жити”? Як бути взірцем для моїх вихованців?

Раджу своїм молодим колегам щомісяця купувати книжки: 1) з проблем науки, основи якої ви викладаєте; 2) про життя і боротьбу людей, образи яких є прикладом для молоді; 3) з психології – про душу людини, особливо дитини, підлітка. Нехай у вашій бібліотеці будуть ці три відділення.

Поповнюйте свою бібліотеку психологічною літературою. Коли я чую або читаю слова “індивідуальний підхід до людини”, вони завжди пов’язуються в моїй свідомості з іншим поняттям – думанням. Виховання – це передусім жива, допитлива думка, що перебуває в пошуці. Без думки не можна уявити відкриттів і знахідок – нехай маленьких, з першого погляду непомітних, – але без них немає педагогічної творчості.

Пам’ятайте, що кожна з безлічі закономірностей психіки виражається в тисячах життєвих доль. Я переконаний, що після закінчення педагогічного вишу людина стає справжнім майстром педагогічної праці лише за тієї умови, коли протягом усього життя вивчає психологію, поглиблює свої психологічні знання.

“Як би легко не було вам дістати в бібліотеці будь-яку потрібну книжку, однаково створюйте власну бібліотеку”.

– Вчительська робота – нелегка. Як запобігти професійному вигоранню під час щоденної виснажливої роботи та зберігати мотивацію і натхнення?

Наша праця відбувається у світі дитинства – ось про що не можна забувати ні на хвилину. А це –особливий, ні з чим не порівнянний світ. Треба знати його, але цього замало. Треба вжитися у світ дитинства; якщо хочете – у кожному вчителеві повинна сяяти й ніколи не згасати маленька іскорка дитини. У вчителів, які не вміють бачити й відчувати світ дитинства з його складною емоційною гармонією, часто спостерігаються неврогенні розлади, серед них найнеприємнішим і грізним буває виснаження нервових сил.

– І педагог ніколи не має сердитися на дітей?

Немає в дитині нічого такого, що вимагало б від педагога жорстокості.Мені ненависна скрипуча підозрілість по відношенню до дітей, ненависна формалістична регламентація вимог і заборон. Це не проповідь нехлюйства і “вільного виховання”, а тверде переконання в тому, щодобро, ласка, любов по відношенню до дитини – не абстрактні, а людяні, реальні, пройняті вірою в людину, – це могутня сила, здатна затвердити в людині все прекрасне.

Я тисячу разів говорив, що взаємна доброзичливість вчителя і дітей – це якнайтонші нитки, що сполучають серця. Завдяки ним, – відмітьте, це дуже важливо – людина розуміє іншу без слів. Багато років роботи в школі переконали мене, що якщо я доброзичливий до дітей і виховав у них доброзичливість, вони щадять моє серце і мої нерви, розуміють, коли в мене важко на душі, коли мені важко навіть говорити. Відчуваючи мій стан, діти навіть говорять тихо, уникають шуму, прагнуть дати мені якомога більше спокою і на уроках, і на перервах.

У цьому взаємному відчутті серця, в умінні читати в душі людину – невичерпне джерело вашого здоров’я. Але тут ми вступаємо в особливу сферу шкільного життя – у сферу, про яку дуже мало говорять, але про неї треба говорити. Йдеться про саму суть доброзичливості як про один з найважливіших аспектів емоційного виховання.

– Що ж, по-вашому, доброзичливість?

Я розумію, що легко сказати: “Будьте доброзичливі”. Але доброзичливість треба виховувати, і виховується цей стан душі лише тоді, коли він – взаємний. Тобто, коли педагог бажає добра учневі, а учень – педагогові.

Якщо кожна дитина в класі для вчителя – не рядок і номер у класному журналі, а жива людина, особа, неповторний людський світ, – можете бути впевнені: серце підкаже вам, що робити, якщо в дитини біда. Це веління серця – доброзичливість у дії.

Доброзичливість учитель спрямовує, насамперед, на розумову працю дитини. Бажати добра в розумовій праці – означає розуміти всі сильні й слабкі сторони дитини, відчувати тонкощі її розумової праці. Ваша доброзичливість як могутній засіб виховання діє до тих пір, поки вашому вихованцеві хочеться бути хорошим, поки в нього є і постійно розвивається відчуття власної гідності.

Чому часто вже в першому класі з’являються “неуспішні”, такі, що відстають, а в другому і третьому – іноді вже можна зустріти тих, на яких учитель “махнув рукою”? Тому що немає індивідуального підходу до дітей у найважливішій сфері шкільного життя – у сфері розумової праці.

Уявімо собі, що всіх семирічних дітей, які тільки що стали школярами, примусили виконувати одну і ту ж фізичну працю – наприклад, носити воду. Один приніс п’ять відерок – і видихався, а інший може і двадцять принести. Примусь слабеньку дитину принести двадцять відерок – це надірве її сили, вона завтра вже нічого не зможе робити, а то і захворіє.

Так само неоднакові й дитячі сили, необхідні для розумової праці. Один сприймає, осмислює, запам’ятовує швидко, зберігає в пам’яті довго і міцно; в іншого ж розумова праця відбувається по-іншому: матеріал сприймається поволі, пам’ять зберігає знання недовго і неміцно, хоча надалі – це трапляється нерідко – саме цей учень досягає значніших успіхів в ученні, в інтелектуальному розвитку, ніж той, хто вчився на перших порах краще.

Немає абстрактного учня, до якого можна було б прикласти механічно закономірності навчання і виховання. Немає єдиних для всіх школярів передумов успіхів в ученні. І саме поняття “успіхи в ученні” – річ відносна: в одного показником успіхів є “п’ятірки”, для іншого і “трійка” – велике досягнення. Уміння правильно визначити, на що здатен кожен учень у певний момент, як розвивати його розум надалі, – це важливий додаток до педагогічної мудрості.

“Немає в дитині нічого такого, що вимагало б від педагога жорстокості”.

– Як би ви прокоментували відміну бального оціннювання учнів у початковій школі?

У суспільстві є думка: гарні оцінки – гарна дитина; оцінки “не ті, що треба”, – отже, й учень “не дотяг до рівня”. У цьому дивному педагогічно неграмотному погляді зникає людина як гармонійна єдність багатогранних рис, якостей, здібностей, нахилів.

Цей погляд, на жаль, проник у багато сімей, у суспільне життя. Неправильно вважати, що умовна трійка – це ознака слабких, нікчемних знань. Час твердо сказати нам самим собі: трійка – це характеристика задовільних знань. До речі, якщо в усіх учителів буде правильний погляд на ці речі, зникне окозамилювання – незадовільні знання не оцінюватимуться трійкою, як це, на жаль, трапляється в багатьох випадках. І батьки не вимагатимуть від своїх дітей неможливого: адже не в усіх однакові здібності, одному легко навчатися на “5” і на “4”, а для іншого й оцінка “3” – значний успіх.

– Зараз відбуваються суперечки щодо того, чи вчитель має лише навчати, а виховувати мають батьки. Водночас, соціологічні дослідження говорять про те, що працевлаштовані батьки в середньому приділяють вихованню дитини лише 16 хвилин на добу, а у вихідні – півгодини. На вашу думку, чи має вчитель у школі виховувати своїх учнів?

Не забувайте, що справжнє виховання – це самовиховання. Треба створити таке спілкування вихователя й вихованців, щоб кожне слово, звернене до юних серця й розуму, пробуджувало внутрішні сили, викликало внутрішню роботу розуму, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення.

Якщо ж людина на кожному кроці відчуває й розуміє, що її виховують, – здатність до самопізнання й самовдосконалення притупляється. У людини зароджується думка: яким мені бути й що мені робити – про це подумають дорослі. А моя справа – чекати порад і вказівок. Або ж, навпаки, людина виявляє жорсткий супротив. Тому слід створювати такі умови, в яких дитині комфортно та цікаво саморозвиватись.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА